ЙОГО ПРОФЕСІЮ ОБИРАЮТЬ МУЖНІ

Кажуть, коли народжується людина, на небі запалюється зірка. Коли помирає - зірка згасає. А коли гинуть льотчики - їх зірки падають... Цими днями минає 10 років від часу загибелі льотчика-штурмана Шутька Євгена Валентиновича. Його життя обірвалося в небі над Чорним морем, коли потерпів катастрофу гелікоптер МІ-8.... Капітан Шутько Є. В. народився 27 червня 1982 року в м. Ромни. Після закінчення школи обрав професію військового льотчика і вступив до Харківського інституту Військово-Повітряних сил. Після закінчення вузу службу проходив у 5-му Авіаційному корпусі Збройних Сил України на посадах льотчика-штурмана гелікоптера. 2005 року зарахований до офіцерських кадрів Державної прикордонної служби України та направлений до Одеської авіаційної ескадрильї на посаду льотчика-штурмана гелікоптера. До виконання службових обов'язків ставився відповідально, не уявляв свого життя без польотів. Постійно працював над підвищенням професійного рівня. Мав кваліфікацію "Військовий льотчик 3-го класу". Загальний наліт - 300 годин. У колективі користувався повагою та діловим авторитетом. Завдяки високій вимогливості до себе, наполегливості та сумлінності у виконанні службових обов'язків йому доручали брати участь у найбільш відповідальних політних завданнях. За хоробрість, самовідданість, виявлені при виконанні спеціальних завдань і охорону державного кордону у складі екіпажів гелікоптерів, неодноразово нагороджувався командуванням. Загинув 27 березня 2008 року в катастрофі гелікоптера МІ- 8 № 07 під час виконання польоту на о. Зміїний. Йому було лише 25. Похований на цвинтарі м. Ромен. Нагороджений медаллю "За міжність в охороні державного кордону України" (посмертно). Юні пошуковці загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 зібрали матеріали про коротке, як спалах, життя. Їх узагальнено, оформлено одну з експозицій музею історії школи. Женя живе поміж нас, він завжди буде прикладом самовідданого служіння Україні. Його професію обирають мужні